Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на вíки вічні.

Хор: Амінь. Слава тобі, Боже наш… (початок звичайний аж до Прийдіте, поклонімся… )

Псалом 4

(У понеділок увечері)

Вислухай мене, коли буду взивати,* мій Боже справедливий!

У тіснотí моїй дав ти менí пíльгу.* Змилуйся наді мною і вислухай мою молитву.

О сини людські, дóкіль будете твердосерді?* Чогó любите пусте й шукаєте неправду?

Знайте: Господь предивне своєму святому робить:* Господь почує, коли візвý до нього.

Тремтіть і не грішíть!* Роздумуйте в серцях ваших, на ложах ваших, і мовчіть!

Жертвуйте жертви справедливі,* і на Господа надійтесь.

Багато кажуть: «Хто нам покаже блага?»* Появи нам, Господи, світло лиця твого!

Дав ти моєму серцю радість більшу,* ніж рáдість тих, що їм уродило удóзвіль вина й хліба.

Не встигну я лягти, в мирі вже засинаю,* бо ти єдиний, Господи, даєш мені безпечно жити.

Псалом 6

(У вівторок увечері)

Не докоряй менí, Господи, в твоєму гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Помилуй мене, Господи, бо охляв я,* вилікуй мене, бо трясуться кості в мене.

І душа моя – стривожена надміру.* Ти ж, Господи – дóкіль?

Вернися, Господи, вирятуй мою душу,* спаси мене задля твоєї ласки!

Бо ж хто по смерті тебе згадає,* в áді хто тебе хвалитиме?

Знемігся я від стогнання мого,* щоночі ложе моє мокре від плачу, сльозами обливаю мою постіль.

З журби в очах менí темніє,* – вони постáрілись через усіх моїх супостатів.

Ідíть від мене геть, усí лиходії,* бо Господь почув голос плачу мого.

Почув Господь моє благання,* Господь прийняв мою молитву.

Усíх ворогів моїх покриє стид та страх великий,* і засоромлені вони назад повернуться швидко.

Псалом 12

(У середу ввечері)

Доки, Господи, зовсім будеш мене забувати?* Доки ховатимеш лице твоє від мене?

Доки журбою буду мучити мою душу,* тужити щодня серцем?

Доки мій ворог буде величатися нáдо мною?* Зглянься і вислухай мене, Господи, мій Боже!

Просвіти мої очі, щоб мені не заснути смертю,* щоб не сказав мій ворог: «Я його подужав!»

Щоб мої вороги не радíли, коли я захитаюсь.* Я ж бо надіявся на твою ласку.

Нехай радíє моє серце твоїм спасíнням!* Заспіваю Господеві, добро бо менí вчинив.

Псалом 24

(У четвер увечері)

До тебе, Господи, підношу душу мою,* на тебе покладаюсь, Боже мій.

Не дай, щоб я осоромивсь!* Не дай, щоб вороги мої злораділи наді мною.

Бо ніхто з тих, що на тебе чекають, не осоромиться.* Нехай осоромиться, хто зраджує без причини.

Вкажи менí, Господи, твої дороги,* навчи мене, де твої стежки.

Напути мене по твоїй правді й навчи мене,* бо ти Бог, мій Спаситель, тебе очікую увесь день.

Згадай про твоє милосердя, Господи,* і про твою милість, вона бо споконвіку.

Гріхів юности моєї і перéступів моїх не згадуй,* з милосердя твого згадай мене, Господи, доброти твоєї ради.

Добрий Господь і праведний,* тому й навчає грішників дороги.

Наводить покірливих на правду * і навчає смирéнних путі своєї.

Усí стежки Господні – милість і правда* для тих, що бережуть зáвíт його і свідоцтва його.

Íмени твого ради, Господи,* відпусти гріх мій, і бо він великий.

Хто він, той чоловік, що Господа боїться?* Він вкаже йому дорогу, яку той має вибрати.

Сам він зазнає щастя * і рід його успадкує землю.

Довірливий Господь до тих, які його бояться,* і свій завіт дає їм знати.

Очі мої завжди до Господа,* бо він звільнить від сіті мої ноги.

Зглянься і змилосердься наді мною,* бо я самотній і нещасний.

Злагідни скорботи мого серця * і виведи мене з тісноти моєї.

Споглянь на моє горе й на труд мій,* і відпусти всі гріхи мої.

Глянь, яка безліч ворогíв у мене;* ненавистю лютою ненавидять мене.

Збережи мою душу й спаси мене,* щоб я не зазнав ганьби, бо до тебе прибігаю.

Нехай правота і досконалість мене зберігають,* бо на тебе, Господи, я надíюсь.

Визволь Ізрáїля, о Боже,* від усíх його скорбот.

Псалом 30

(У п’ятницю ввечері)

До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повíки,* у твоїй справедливості визволь мене.

Нахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом,* будь скелею захисту для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати!

Бо ти – скеля моя й моя твердиня,* і ради íмени твого веди мене та керуй мною.

Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене,* бо ти – моє пристановище.

В руки твої віддаю я духа мого:* Ти визволив мене, Господи, вíрний Боже.

Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних,* а я на Господа уповаю.

Радíтиму й буду веселитись твоїм милосердям,* бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душí моєї скорботи.

І не віддав мене в руки супостата,* поставив на широкім мíсці мої ноги.

Змилуйся нáдо мною, Господи, бо менí скрутно;* з журби виснажилися в мене очі, душа моя і нутро моє.

Життя моє виснажується в горі, літа мої в стогнанні.* У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихáли.

Я став сміховиськом усíм моїм противникам і ганьбою моїм сусíдам,* страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, утікає від мене.

Мене, немов мерця, забуто в серці;* я став, немов розбитий посуд.

Бо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо;* коли вони разом змовлялися на мене, і замишляли відібрати життя в мене.

А я на тебе, Господи, уповаю і кажу:* Ти єси Бог мій!

В руках у тебе моя доля:* вирятуй мене з руки ворогíв і гнобителів моїх.

Освітли світлом твого обличчя слугу твого,* спаси мене в твоїм милосерді!

Господи, не дай менí осоромитись, до тебе бо взиваю;* нехай грішники вкриваються соромом, нехай мовчки зійдуть до шеóлу.

Нехай заніміють уста брехливі,* що на праведного нахабно говорять.

Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться;* і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами.

Ти ховаєш їх у сховку обличчя свого від змов людських;* ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.

Благословенний Господь, бо дивне своє милосердя* явив менí в місті обороннім.

Я ж у збентеженні моїм промовив: «Відтятий я з-пéред твоїх очей!»* Та ти почув голос мого благання, коли я взивав до тебе.

Любíть Господа, усí його святí!* Вíрних стереже Господь, а гордовитим злишком відплатить.

Сміло! І нехай ваше серце буде відважне,* – ви всі, що уповаєте на Господа.

Псалом 90

(У суботу і неділю ввечері)

Ти, що живеш під Всевишнього покровом,* що у Всесильного тíні пробуваєш!

Скажи до Господа: Мій захисте і моя твердине,* мій Боже, на котрого покладаюсь.

Він бо спасе тебе від сíтки птахолова,* і від погибельного мору.

Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила;* щит і заборóло – його вíрність.

Ти не злякаєшся ні страху вночі,* анí стріли, що вдень літає.

Анí чуми, що в пíтьмі бродить,* анí зарази, що нищить опівдні.

Нехай і тисяча впаде біля тебе, і десять тисяч праворуч від тебе,* – до тебе не підійде.

Ти лиш очима споглянеш* – і кару грішників побачиш.

Бо Господь — твоє прибíжище,* Всевишній — твій захист.

Ніяке лихо до тебе не приступить,* ніяка кара не підійде близько намету твого.

Бо ангелам своїм він повелить про тебе,* щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах.

І на руках тебе носитимуть,* щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.

На гада й змія будеш наступати,* розтопчеш лева й дракона.

Тому, що він виявив свою любов до мене, я його врятую;* я вивищу його, бо він знає моє ім’я.

Візвé до мене, і я озвусь до нього;* я буду з ним у скруті, я його визволю і його прославлю.

Довгим віком його насичу* і явлю йому моє спасіння.

Хор кінчає читання псалмів:

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:*

І нині і повсякчас, і на вíки вíчні. Амíнь.

Алилýя, алилýя, алилýя: Слава тобі, Боже! (З р.).

Господи, помилуй (З р.). Слава і нині:

З нами Бог: Ісая гл. 8-9

На Різдво і Богоявління священик сам читає стцхи, а хор за кожним разом співає: З нами Бог…

І-ий хор: З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог.

ІІ-ий хор: З нами Бог…

1-ий хор: З нами Бог, розумійте, народи:

ІІ-ий хор: І покоряйтеся, бо з нами Бог.

І хори читають стшки навперемінно:

Почуйте всі аж до краю землі: Бо з нами Бог.

Могутні, покоряйтеся: Бо з нами Бог_.

Задумуйте задуми, та вони не вдадуться: Бо з нами Бог.

Давайте накази, та вони не здійсняться: Бо з нами Бог.

Господа сил – його шануйте як святого: Бо з нами Бог.

Його ви маєте боятися, перед ним маєте тремтіти: Бо з нами Бог.

Він – камінь спотикання і скеля падіння: Бо з нами Бог.

Надіятися буду на Господа, і він спасе мене: Бо з нами Бог.

Ось сам я і діти, що їх дав мені Господь: Бо з нами Бог.

Народ, що в пітьмі ходить, побачив світло велике: Бо з нами Бог.

Над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло: Бо з нами Бог.

Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано: Бо з нами Бог.

Влада на плечах у нього: Бо з нами Бог.

І дадуть йому ім’я: Чудесний порадник: Бо з нами Бог.

Сильний Бог, Отець довічний, Князь миру: Бо з нами Бог.

Слава Отцю і Сину, і Святому Духові: Бо з нами Бог.

І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Бо з нами Бог.

З нами Бог, розумійте, народи:

І покоряйтеся, бо з нами Бог.

І зразу читаємо:

День проживши, дякую тобі, Господи.* Подай мені, молю, Спасе,* вечір із ніччю без гріха, і спаси мене.

Слава: День проживши, прославляю тебе, Владико.* Подай мені, молю, Спасе,* вечір із ніччю без спокуси, і спаси мене.

І нині: День проживши, в піснях славлю тебе, Святий.* Подай мені, молю, Спасе,* вечір із ніччю без підступу, і спаси мене.

Безтілесне єство херувимське немóвчними піснями тебе прославляє.* Шестикрилі серафими неперестáнними голосами тебе славлять.* Ангелів усе воїнство трисвятими піснями тебе вихваляє.* Бо ти, бувши Отцем, існуєш раніш усього* і маєш співбезначáльного твого Сина й носиш рівночасного Духа життя,* Трóйцю являючи неподільну.

Пресвята Діво, Мати Божа,* Слова очевидці й слуги, та пророків і мучеників собори, що маєте життя безсмертне!* За всіх щиро моліться, бо всі ми в бідах,* щоб, визволившись з облуди лукавого, співали ми пісню ангельську:* Святий, святий, святий, трисвятий Господи,* помилуй і спаси нас. Амінь.

Вірую в єдиного Бога Отця… (стор. 48).

Пресвята Владичице Богородице,* моли Бога за нас грішних.

Усі небесні сили святих Ангелів і Архангелів,* моліте Бога за нас грішних.

Святий Іване, пророче і предтéче, і христителю Господа нашого Ісýса Христá,* моли Бога за нас грíшних.

Святí славні Апостоли, Пророки й Мученики та всі Святí,* молíте Бога за нас грíшних.

Преподобні й богонóсні отцí наші Антóнію і Теодóсію та íнші чудотворці Печéрські,* молíте Бога за нас грíшних.

Непереможна й незламна, і божественна сило чесного й животворного Хреста,* не покинь нас грíшних.

Боже, милостивий будь нам, грішним. Боже, очисти гріхи наші і помилуй нас.

Святий Боже; Пресвята Тройце; Отче наш; / тропар нралника (Різдва, епюр. 1334; Богояв.ііння, стор. 1278; Благовіщення, стор. 1289), або наступне у Великому Пості:

У понеділок і середу ввечері (г.2): Просвіти очі мої, Христе Боже,* щоб не заснути мені смертю,* щоб не сказав, бувá, ворог мій: Я його подужав.

Стих: Зглянься і вислухай мене,* Господи, мій Боже.

Боже, будь заступником душí моїй,* ходжу бо серед сíтей густих;* визволь мене з них і спаси мене, Благий, як чоловіколюбець.

Слава і нині: Тому, що не маємо сміливости задля великих гріхів наших,* ти, Богородице Діво, Народженого від тебе благай,* бо вельми могутня молитва Матері до милосердя Владики.* Не погордуй благаннями грíшних, Всечиста,* бо милостивий і спасти може той,* хто й страждати за нас ізвóлив.

У вівторок і четвер увечері (г.8): Невсипущість невидимих ворогів моїх ти знаєш, Господи;* і окаянного тіла мого неміч пізнав ти, Творче мій.* Тому в руки твої віддаю дух мій.* Покрий мене покровом твоєї благодаті, щоб не заснути мені смертю.* І просвіти духовні очі мої для насолоди божественними словами твоїми.* І, як єдиний благий і чоловіколюбний,* збуди мене в час пригожий, щоб славословити тебе.

Стих: Зглянься і вислухай мене,* Господи, мій Боже.

Який страшний суд твій, Господи, у присутності ангелів,* коли людей введуть, книги розгорнуть, вчинки випробують, думки розслíдять!* Який суд буде зачатим у гріхах?* Хто пóлум’я мені загасить?* Хто мені темряву освітить, коли ти, Господи, не помилуєш мене, як чоловіколюбець?

Слава: Сльози дай мені, Боже, як колись жінці грішниці,* і сподоби мене обмити твої ноги,* які визволили мене від обманного шляху,* і приносити тобі, як запашне миро,* життя чисте, проведене у покаянні,* щоб і мені почути жаданий твій голос:* Віра твоя спасла тебе, іди в мирі.

І нині: На тебе, Богородице, бездоганну надію маючи, спасуся.* Твоє, Пречиста, заступництво мавши, не настрахаюся.* Пожену ворогів моїх і переможу їх,* зодягнувшись, наче в зброю, в єдиний покров твій.* І, благаючи твоєї всемогутньої помочі, взиватиму до тебе:* Владичице, спаси мене молитвами твоїми і силою Сина Божого,* що від тебе тіло прийняв,* відведи мене від темного сну, щоб славословити тебе.

Господи, помилуй (40 р.).

Слава і нині:

Чеснíшу від херувимів і незрівнянно славнíшу від серафимів,* що без зотлíння Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче!

Священик: Молитвами святих отців наших, Господи Ісýсе Христе, Боже наш, помилуй нас.

Хор: Амíнь.

Молитва святого Василія

Господи, Господи! Ти охоронив нас від усякої напасти, що приходить удень, охорони нас і від усякої злої пригоди вночі. Прийми жертву вечíрню, підношення рук наших. І сподоби нас і нічну пору без гріха прожити, без спокуси від злого, і визволь нас від усякої тривоги і страху, що від диявола до нас приходить. Подай душам нашим покаяння і думкам нашим острах перед іспитом на страшиíм і праведнім суді твоїм. Прикуй до страху перед тобою плоть нашу і приборкай тілесні члени наші, щоб і під час сну ми в спокої просвіщалися, роздумуючи про заповіді твої. Віддали від нас усякі помисли неподобні і пристрасть згубну. Підведи нас на час молитви, щоб ми зміцнились вíрою і поступали у заповідях твоїх, благоволінням і милосердям Єдинорóдного Сина твого, що з ним ти благословенний з пресвятим і милосердним і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

(Частина II)

Прийдíте, поклонíмся… (З р.).

Псалом 50

Псалом 101

Господи, почуй мою молитву;* моє благання нехай до тебе дíйде.

Не ховай обличчя твого від мене в день моєї скрути.* Прихили до мене твоє вухо, коли до тебе взиваю, вислухай мене скоро.

Бо дні мої, як дим, щезають,* і мої кості, як жар, тлíють.

Прибите, мов трава, в’яне моє серце,* я забуваю íсти хліб мій.

Від сильного мого стогнання* прилипли мої кості до моєї шкíри.

Я став, мов пелікан у пустині,* зробивсь, мов пугач той у руїнах.

Не сплю я і стогну,* немов самітна пташка на покрíвлі.

Вороги мої ввесь час мене ображають;* ті, що лютують проти мене, кленýться мною.

Бо я, неначе хліб, їм попіл,* і напиток мій із сльозами я змíшую:

Через твій гнів і твоє обурення,* бо ти мене підняв і кинув.

Дні мої, неначе тінь, що простягнулась,* і сам я, неначе трава, в’яну.

Ти ж, Господи, сидиш повíки на престолі, * й ім’я твоє по всі роди.

Ти встанеш, змилуєшся над Сіóном,* бо час над ним уже змилосердитись, бо прийшла година.

Слуги твої люблять його камíння,* їм милий його порох.

Народи будуть íмени Господнього боятися* і всі царí землі – твоєї слави.

Коли Господь Сіóн відбудує,* з’явиться у своїй славі.

Зглянеться він над молитвою нужденних,* молитвою їхньою не погордує.

Нехай це запишеться для майбутнього роду,* і народ, що буде створений, хвалитиме Господа.

Бо він з висоти своєї святині подивився,* Господь із небес на землю поглянув.

Щоб почути стогін бранця,* щоб визволити призначених на смерть;

Щоб звіщали ім’я Господа в Сіóні,* і хвалили його в Єрусалимі,

Коли разом зберуться народи і царства,* щоб служити Господеві.

Він виснажив у дорозі мою силу,* укоротив дні мої.

Я кажу: Боже мій, не забирай мене в половині віку мого;* літа твої по всі роди!

Спервовіку свíту ти заснував землю,* і небеса -діло рук твоїх.

Вони загинуть, ти ж будеш стояти; все постá-ріється, немов одежа.* Наче вбрання, ти їх міняєш і вони пройдуть.

Ти ж усе той самий,* і літам твоїм кінця немає.

Сини слуг твоїх будуть жити* і їхнє потóмство утривáлиться перед тобою.

Молитва

Господи Вседержителю, Боже отцíв наших, Авраáма й Ісаáка та Якова й праведного роду їх! Ти сотворив небо й землю з усією красою їх, ти зв’язáв море словом наказу твого. Ти замкнув безóдню і запечатав її страшним і славним Іменем твоїм, тебе все боїться і тремтить перед силою твоєю, бо ніхто не встоїть перед величністю слави твоєї; нестерпний гнів погрози твоєї на грíшників, але безмежна й недослідима милість обíтниці твоєї. Бо ти Господь Всевишній, милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і вболіваєш над гріхами людськими. Ти, Господи, з безмежної доброти твоєї, дав змогу покаяння і відпущення тим, що нагрішили перед тобою і, з безмежного милосердя твого, призначив покаяння для грíшних на спасіння. Ти ж, Господи, Боже сил,, не встановив покаяння для Авраáма, Ісаáка та Якова, що не згрішили перед тобою, але встановив покаяння для нас грíшних, бо гріхів наших бíльше, ніж піску морського. Намножилися беззаконня наші, Господи, намножилися беззаконня наші, тож ми недостóйні глянути й побачити висоту небесну задля безлічі провин наших. Зв’язано нас великими оковами залізними так, що не можемо піднести голови й нема полéгші для нас, бо ми прогнівили тебе, і лукаве перед тобою вчинили, не сповнивши волі твоєї і не додержавши наказів твоїх. Тому нині ми згинаємо коліна й від серця благаємо в тебе милосердя. Нагрішили ми, Господи, нагрішили, і беззаконня наші ми знаємо! Але прохаємо, благаючи: Прости нам, Господи, прости нам і не погуби нас з беззаконнями нашими, не пам’ятáй провин наших і в гнíві твоєму не засуди нас повíк до безодні. Бо ти, Боже, є Бог тих, що каються, і на нас виявив всю ласкавість свою: з великої милости твоєї спаси нас, недостóйних, і будемо тебе завжди прославляти за днів життя нашого. Бо тебе хвалять усí сили небесні й слава твоя на вíки вíчні. Амíнь.

Святий Боже; Пресвята Тройце; Отче наш; і кондак признака (Різдва, стор. 1334; Богоявління, стор. 1278; або Благовіщення, стор. 1289), а в Великому Пості тропарі: Помилуй нас Господи… (стор. 59).

Господи, помилуй (40 р.).

Слава і нині:

Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнíшу від серафимів,* що без зотлíння Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче!

Священик: Молитвами святих отцíв наших, Господи Ісýсе Христе, Боже наш, помилуй нас.

Хор: Амíнь.

Молитва

Владико, Боже, Отче вседержителю, Господи Сину єдинорóдний, Ісýсе Христе і Святий Душе! Єдине Божество і єдина сило: Помилуй мене грішного і, якими задумами знаєш, спаси мене недостóйного слугу твого, бо ти благословенний на вíки вíчні. Амíнь.

(Частина III)

Прийдіте, поклонімся… (З р.).

Псалом 69

(У понеділок і середу ввечері)

Псалом 142

(У вівторок і четвер увечері)

Після псалма 142 у навечір’я Різдва, Богоявління і Благовіщення проказуємо мале славослов’я (стор. 47), а відтак починається Литія.

У Великому Пості – канон Богородиці (стор.49). Після канону: Достойно є воістину; Святий Боже; Пресвята Тройце; Отче наш. Тоді співаємо оцей тропар:

(г.6) Господи сил, будь з нами,* іншого бо, крім тебе, допомíжника в скорботах не маємо.* Господи сил, помилуй нас.

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Після кожного стиха співаємо: Господи сил, будь з нами…

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гáрфі й на гуслах.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах,* хвалíте його на гучних цимбалах. Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Слава: Господи, коли б ми не мали святих твоїх, що моляться за нас,* та благодаті твоєї, що милує нас,* то як би ми сміли, Спасе, славити тебе,* що його безперестанно ангели славословлять?* Серцевíдче, помилуй душі наші.

І нині: Безліч гріхів моїх, Богородице!* Тому до тебе прибігаю, Чиста, спасíння благаючи.* Зглянься на немічну душу мою,* і моли Сина твого й Бога нашого,* щоб простив мені злі вчинки,* єдина Благословенна.

Всесвятá Богородице!* За життя мого не покидай мене,* і людському захистові не доручай мене,* але сама заступи і помилуй мене.

Усю надíю мою покладаю* на тебе, Мати Божа;* збережи мене під покровом твоїм.

Господи, помйлуй (40 р.) – і далі все як на малому Повечір’ї (стор. 56): Ти, що повсякчас; Господи, помилуй (3 р.); Слава і нині; Чеснішу від херувимів; Іменем Господнім благослови, отче.

Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.

Хор: Амíнь.

Священик проказує молитву св. Єфрема: Господи і Владико життя мого… та Боже, милостивий… (стор. 40).

Потім Трисвяте, а після Отче наш: Господи, помилуй (12 р.) і молитви: Нескверна, непорочна… та І дай, Владико, нам… (стор. 57-59).

Слава і нині; Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Замість відпусту, священик читає молитву: Владико, многомилостивий… (стор. 33).